Одержання спадку за кордоном завжди супроводжується юридичними тонкощами, які часто відрізняються залежно від країни. У Європі однією з найбільш впорядкованих, але водночас складних систем спадкування вважається німецька. Питання отримання спадщини з Німеччини може стати як приємним сюрпризом, так і серйозним викликом для тих, хто не знайомий з місцевими правовими нормами.
Спадкове право в Німеччині: чіткість до найменших деталей
Правова система ФРН славиться своєю точністю — і це повною мірою стосується й механізмів спадкування. У Німеччині вся процедура регламентована Цивільним кодексом (BGB), і майже кожен етап — від моменту смерті до завершення передачі майна — має юридичне оформлення. Тут не існує автоматичного вступу у спадкові права: кожен спадкоємець повинен підтвердити свою згоду на набуття спадку, іноді навіть у письмовій формі через нотаріуса або консульство.
Що цікаво, у випадку відсутності заповіту, спадщина у Німеччині автоматично розподіляється відповідно до визначених законом черг спорідненості. Але навіть тоді, коли все здається прозорим, бюрократичні вимоги можуть здивувати. Наприклад, якщо спадкоємець проживає не в Німеччині, йому часто доводиться збирати переклади документів, апостилі та підтвердження родинних зв’язків. Іноді це триває місяцями.
Податок на спадщину у Німеччині: хто і скільки сплачує
Один з найчастіших сюрпризів — це обов’язковий податок на спадщину у Німеччині. Він сплачується незалежно від громадянства спадкоємця. Ставки варіюються залежно від вартості отриманого майна та ступеня спорідненості з покійним. Наприклад, найближчі родичі мають більш вигідні умови, а от далекі родичі або зовсім сторонні особи — суттєво більші податкові навантаження.
Варто зазначити, що податкові пільги доступні лише тим, хто діє швидко та документально підтверджує своє право. Також важливо розуміти: Німеччина та Україна не мають двосторонньої угоди щодо уникнення подвійного оподаткування у спадкових справах. Тобто в окремих випадках особа може опинитися в ситуації, коли доведеться платити податки і в Німеччині, і в Україні, хоча такі випадки — радше виняток, ніж правило.
Процедура вступу у спадок у Німеччині: ключові етапи
Вступ у спадкові права в Німеччині починається з подання відповідної заяви до суду або нотаріуса. Зазвичай це робиться протягом трьох місяців з моменту смерті особи. Якщо пропустити цей строк, можливість відмовитися від спадщини зникає, і спадкоємець несе відповідальність навіть за борги померлого.
Далі суд видає так званий «свідоцтво про право на спадщину» (Erbschein), що є юридичним підтвердженням статусу спадкоємця. Без нього неможливо оформити нерухомість або інші активи на своє ім’я. Для іноземних спадкоємців окрему увагу варто звернути на вимоги перекладу документів, офіційного підтвердження заповіту та легалізації судових рішень. Без допомоги досвідченого юриста ці етапи можуть затягнутися або завершитися відмовою у спадкуванні.
Чому варто діяти зважено
Одержання спадщини за кордоном — не лише юридичний, але й емоційний процес. Часто він пов’язаний з втратою близької людини, що саме по собі потребує часу на адаптацію. Але в умовах німецької системи зволікання може призвести до неприємних наслідків. Варто пам’ятати: навіть цілковита впевненість у праві на спадщину не звільняє від обов’язку пройти всі формальності.
Особливо уважно до процесу мають ставитися спадкоємці, які не живуть у Німеччині, не володіють мовою або мають обмежений доступ до місцевих ресурсів. У таких випадках доцільно залучити німецького адвоката, який має досвід у сфері спадкового права.
