Плоскоклітинний рак — це одна з найбільш небезпечних та поширених форм злоякісних новоутворень, характерних для епітеліальних тканин організму. У світі щорічно діагностується понад 1,5млн нових випадків цього виду раку, особливо вражаючи шийку матки, легені, стравохід, порожнину рота та шкіру. Однією з ключових проблем залишається несвоєчасне виявлення пухлинного процесу, що істотно ускладнює лікування та погіршує прогноз. Тому сучасна онкологія активно застосовує специфічні біомаркери для ранньої діагностики, моніторингу та прогнозування перебігу захворювання.
Онкомаркер SCC (Squamous Cell Carcinoma Antigen) — це глікопротеїн, який належить до родини SERPIN. У здорових людей даний білок утворюється та циркулює в організмі в мінімальних концентраціях, головним чином забезпечуючи регуляцію процесів апоптозу та підтримку цілісності плоского епітелію. Однак, при злоякісній трансформації епітеліальних клітин рівень SCC різко підвищується, що дозволяє використовувати його як діагностичний, прогностичний та моніторинговий інструмент.
Онкомаркер має дві основні ізоформи — SCC-1 й SCC-2, характерні для різних локалізацій пухлинних клітин.
- SCC-1 — нейтральна ізоформа, закодована геном SERPINB3, вибірково експресується в цитозолі.
- SCC-2 — кисла ізоформа, кодується SERPINB4 та переважно виявляється в міжклітинному просторі.
Норма вмісту SCC у крові здорової людини не перевищує 1,5нґ/мл, а підвищення даного показника корелює із наявністю злоякісного процесу.
Коли потрібно здавати аналіз на SCC?
Призначення SCC-антигену є доцільним у ряді клінічних ситуацій:
- Первинна діагностика плоскоклітинних новоутворень різної локалізації.
- Розробка персоналізованої тактики лікування (врахування стадії, розповсюдженості та біологічної активності пухлини).
- Оцінка ефективності проведеної хірургії, курсів хіміо- або променевої терапії.
- Раннє виявлення рецидиву пухлини та віддалених метастазів.
Дуже важливо пам’ятати: рівень SCC понад 10нґ/мл майже завжди свідчить про високу активність пухлинного процесу. Саме тому регулярний моніторинг SCC– для хворих групи високого ризику — має виконуватись кожні 3–4місяці протягом перших двох років з моменту встановлення діагнозу.
Клінічна значущість показників SCC
Інтерпретуючи результати аналізу, медики насамперед орієнтуються на:
- Чутливість онкомаркера при раку шийки матки досягає 80–85%.
- Прогностична цінність при недрібноклітинному раку легень досягає 95% (за умови паралельного вимірювання CYFRA 21-1).
- За успішного лікування, зниження концентрації SCC удвічі через 4 тижні зазвичай корелює із зменшенням ризику рецидиву на 60%.
Для підвищення діагностичної точності спеціалісти рекомендують використовувати комбіновані панелі маркерів (SCC, CYFRA 21-1, CEA), оскільки так можливо відслідковувати різні аспекти пухлинного процесу — його біологічну активність, наявність метастазів, потенційні ускладнення.
Підготовка до аналізу: докладна інструкція
Правильна підготовка є запорукою достовірності результату.
- За 24 години до дослідження слід виключити прийом алкоголю, інтенсивні фізичні навантаження.
- За 12 годин — дотримуватись голодування, тобто аналіз має здаватися натще.
- За 30 хвилин до забору крові забезпечити спокій, не палити, уникати стресу.
Причини хибнопозитивних результатів
Існує низка факторів, здатних спотворити результат аналізу на SCC:
- Гострі та хронічні дерматити, псоріаз.
- Виразковий коліт, гепатити.
- Ниркова недостатність.
- Післяопераційні стани (у межах 4 тижнів після втручання).
Для медиків надзвичайно важливо враховувати ці обставини, співставляючи лабораторні результати з клінічною картиною хворого, даними інструментальних методів діагностики.
Переваги та обмеження SCC-антигену
Серед основних переваг SCC:
- Висока специфічність для плоскоклітинного раку;
- Простота виконання аналізу, доступність у більшості клінічних лабораторій;
- Можливість тривалого моніторингу динаміки онкологічного процесу.
Водночас, SCC-антиген не можна використовувати як скринінговий маркер у загальній популяції, адже його підвищення може бути зумовлене багатьма неонкологічними причинами. Для остаточного визначення діагнозу обов’язково потрібна паралельна оцінка стану за допомогою інструментальних, візуалізаційних та клінічних методів.
Практичні рекомендації для пацієнтів
На що варто звернути особливу увагу:
- SCC понад 2,5нґ/мл є підставою для призначення додаткового обстеження.
- Додаткову діагностичну цінність має не стільки разовий показник, як динаміка зміни маркера під час лікування, реабілітації чи спостереження.
- Оптимальна стратегія контролю — створення мультидисциплінарної панелі, що включає SCC, CYFRA 21-1 та CEA.
SCC– сучасний маяк у світі онкології
Розвиток молекулярних технологій зробив SCC-антиген одним із найцінніших біомаркерів для вчасної діагностики, стратифікації ризиків та оптимізації тактики лікування плоскоклітинного раку. Його роль особливо важлива для моніторингу ефективності терапії — адже динамічне падіння концентрації після операції чи хіміотерапії прямо корелює з покращенням прогнозу і зниженням ризику рецидиву.
У разі виявлення неспецифічних симптомів (слабкість, зміни голосу, кровотечі, при пухлинах голови й шиї тощо), а також в анамнезі з наявністю факторів ризику, обов’язково варто звернутись до онколога та провести розширену діагностику, в тому числі — дослідити рівень SCC.
Бережіть здоров’я та активно дбайте про профілактику: раннє виявлення та онкомаркерний моніторинг — це реальний шанс на повноцінне життя навіть при серйозному діагнозі!
«SCC – це наш радар, здатний вказати на глибокі зміни значно раніше, ніж виникнуть клінічні прояви,» — підкреслює онкогінеколог клініки Спіженка
