Пухлина головного мозку – це аномальне утворення, яке виникає внаслідок неконтрольованого росту клітин у тканинах мозку або його оболонках. Вона може бути доброякісною (нераковою) або злоякісною (раковою), причому обидва типи здатні спричиняти серйозні порушення через тиск на життєво важливі ділянки мозку.

Класифікація пухлин

Пухлини поділяються на первинні – ті, що виникають безпосередньо в мозку, та вторинні(метастатичні) – утворення, що поширились з інших органів. Вторинні пухлини завжди є злоякісними.

Доброякісні пухлини

Вони зазвичай ростуть повільно, чітко відмежовані від здорових тканин і піддаються хірургічному видаленню з хорошим прогнозом. Проте навіть доброякісні новоутворення можуть спричинити тяжкі симптоми, коли досягають великого розміру або локалізуються в критичних зонах. У рідкісних випадках можливе переродження в злоякісну форму.

Ракові пухлини

Злоякісні новоутворення мозку ростуть агресивно, часто вростають у навколишні тканини, що ускладнює їх повне видалення. Лікування супроводжується високими ризиками втрати функцій мозку. Одним із найнебезпечніших типів є мультиформна гліобластома – агресивна злоякісна пухлина IV ступеня, яка частіше за інші зустрічається серед дорослих. Її симптоми можуть включати головний біль, погіршення пам’яті, зміни настрою або поведінки.

Що викликає пухлину головного мозку?

Пухлини головного мозку виникають внаслідок генетичних змін у клітинах, що розташовані в самому мозку або поблизу нього. Ці зміни в ДНК порушують нормальний механізм контролю росту клітин, внаслідок чого вони починають ділитися безконтрольно, утворюючи аномальну тканину.

Хоча точна причина розвитку пухлин не завжди відома, фахівці Лікарні ізраїльської онкології LISOD вказують на низку факторів, які підвищують ризик їх виникнення:

• Черепно-мозкові травми. Попередні удари, струс мозку чи інші пошкодження голови можуть сприяти виникненню клітинних мутацій.
• Спадковість. У людей із сімейною історією онкологічних захворювань мозку ризик утворення пухлин вищий.
• Вік. Деякі типи пухлин частіше зустрічаються в дитячому або літньому віці.
• Вплив канцерогенів. Тривалий контакт з певними хімічними речовинами або високими дозами іонізуючого випромінювання (наприклад, радіацією) може спричинити злоякісні переродження клітин мозку.

Окрему увагу слід звернути на генетичні синдроми, що значно підвищують ризик пухлин центральної нервової системи. До них належать:

• Туберозний склероз.
• Синдром Тернера.
• Синдром Лінча.
• Синдроми Коудена та Горліна.

Які симптоми можуть свідчити про пухлину головного мозку?

Клінічна картина цього типу аномальних змін дуже варіативна й залежить від розміру, типу та локалізації новоутворення. Пухлина може тиснути на навколишні ділянки мозку або порушувати циркуляцію спинномозкової рідини, що спричиняє набряк, підвищення внутрішньочерепного тиску і поступове ураження функцій мозку.

Найбільш характерні симптоми:

• Головний біль.
• Запаморочення, порушення координації, втрата рівноваги.
• Порушення зору.
• Судоми.
• Слабкість або оніміння кінцівок.
• Нудота і блювання.
• Психоемоційні та когнітивні зміни.
• Порушення мовлення.
• Погіршення слуху або втрата слухового балансу.

Як діагностують пухлину головного мозку?

Пухлина головного мозку може проявлятись через низку тривожних симптомів, які ми зазначили вище. За наявності таких симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря.

Діагностика пухлини головного мозку включає кілька етапів.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) та комп’ютерна томографія (КТ)

МРТ є основним методом візуалізації для виявлення пухлин головного мозку. Обстеження дозволяє детально оцінити розміри, структуру та розташування новоутворення. У разі, якщо проведення МРТ неможливе, використовується КТ як альтернатива. Часто для підвищення точності діагностики застосовують контрастну речовину, яку вводять внутрішньовенно перед дослідженням.

Біопсія

Для остаточного встановлення діагнозу та визначення типу пухлини (доброякісна чи злоякісна) проводиться біопсія – забір зразка тканини для гістологічного аналізу. Біопсія може здійснюватися під час хірургічного втручання, коли видаляють усю пухлину або її частину. У випадках, коли пухлина розташована у важкодоступному місці, виконують стереотаксичну біопсію – через невеликий отвір у черепі за допомогою спеціальної голки.

Спинномозкова пункція

Інколи лікарі проводятьлюмбальну пункцію – забір спинномозкової рідини з ділянки попереку. Цей метод дозволяє виявити наявність пухлинних клітин або ознак запалення в лікворі.

Лабораторні дослідження

У деяких випадках додатково призначають аналізи крові або спинномозкової рідини для виявлення онкомаркерів – специфічних білків, які продукуються деякими видами пухлин. Також можливе генетичне тестування для виявлення мутацій, притаманних певним типам новоутворень.

Як лікують пухлини головного мозку?

Вибір методу лікування цього типу пухлин залежить від її типу, розміру, розташування, темпу росту та загального стану пацієнта. Остаточне рішення приймається після встановлення точного діагнозу.

• Хірургічне лікування

Основним методом лікування більшості пухлин є оперативне втручання. Якщо пухлину можливо безпечно видалити, нейрохірурги проводять краніотомію – відкривають череп і видаляють новоутворення. У деяких випадках операція виконується при свідомості пацієнта (без больових відчуттів), щоб уникнути ураження функціонально важливих ділянок мозку.

• Променева терапія

Променева терапія застосовується як самостійно, так і після операції. Високоенергетичне випромінювання (рентгенівське або протонне) руйнує пухлинні клітини або сповільнює їх зростання.

• Радіохірургія

Радіохірургія – це точковий вид променевої терапії, що дозволяє прицільно знищувати пухлину без хірургічного втручання.

• Брахітерапія

У разі брахітерапії радіоактивні капсули або зерна імплантують безпосередньо в пухлину або поруч із нею. Такий метод дає високу локальну дозу опромінення з мінімальним впливом на здорові тканини.

• Хімієтерапія

Хімієтерапія застосовується для знищення злоякісних клітин за допомогою лікарських препаратів, які вводять внутрішньовенно або у вигляді таблеток. Часто використовується після операції для знищення залишкових клітин або профілактики рецидиву.

• Імунотерапія

Імунотерапія активізує власну імунну систему пацієнта, щоб вона могла ефективніше розпізнавати та знищувати пухлинні клітини.

• Таргетна терапія

Таргетна терапія впливає на специфічні молекулярні мішені в ракових клітинах, практично не ушкоджуючи здорові тканини. Часто використовується у пацієнтів, які погано переносять хімієтерапію.

• Активне спостереження

У випадках, коли пухлина невелика, росте повільно та не викликає симптомів, може бути рекомендована стратегія пильного очікування з регулярним моніторингом за допомогою МРТ або КТ.

Пухлини головного мозку – це серйозне захворювання, яке потребує своєчасної діагностики та індивідуального підходу до лікування. Сучасна медицина має широкий арсенал методів, які дозволяють ефективно контролювати хід хвороби, поліпшувати якість життя пацієнта та, у багатьох випадках, досягати стійкої ремісії. Важливо не ігнорувати симптоми й вчасно звертатися до лікаря – саме рання діагностика є ключем до успішного лікування.