Дефіцит води на Буковині вже давно перестав бути лише темою для новин. Для багатьох сіл Чернівецької області це щоденна реальність – сухі колодязі, старі мережі, непередбачувані графіки подачі. У гірських районах люди іноді отримують воду кілька годин на добу, а в посушливих зонах – раз на два дні.
Попри це, громади не чекають допомоги “зверху”. Вони самостійно шукають рішення – від буріння нових свердловин і встановлення водяних насосів до збору дощової води, очищення джерел та створення водних кооперативів. У результаті прості, але системні кроки приносять відчутні результати.
Чому Буковина стикається з дефіцитом води
Чернівецька область здається “водним” краєм – гори, струмки, джерела. Але через кліматичні зміни навіть тут рівень ґрунтових вод падає. За даними місцевих екоекспертів, у літній період частина малих річок області міліє на 30–50%.
Друга причина – старі мережі. У селах, де водопровід прокладали ще у 1980-х, втрати через прориви сягають 40%. А ще – нерівномірний розподіл: у горах і передмістях води бракує, тоді як у низинах її надлишок призводить до підтоплень.
Громади почали діяти: ремонтують мережі, бурять нові свердловини, встановлюють гідроакумулятори та резервуари. Так виникає нова культура управління водою – відповідальна, з урахуванням місцевих ресурсів.
Нові джерела: свердловини, колодязі, резервуари
Буріння свердловин стало першим логічним кроком для багатьох громад. Наприклад, у селі Йорданешти Глибоцького району громада разом із бізнесом пробурила артезіанську свердловину глибиною 86 метрів. Проєкт коштував близько 700 тисяч гривень, але тепер понад 300 родин мають стабільну воду.
Основою таких систем є глибинний насос для свердловини і гідроакумулятор, які забезпечують постійний тиск. Якщо ж вода надходить із колодязя – встановлюють поверхневий насос.
У селах, де водопостачання нестабільне, споруджують водонапірні башти. Вони накопичують воду вночі, коли навантаження на мережу мінімальне, і забезпечують тиск удень.
Ці прості рішення дозволяють створити локальні системи навіть без підключення до великих комунальних мереж.
Якість води – не менше важлива за кількість
У багатьох населених пунктах Буковини вода є, але пити її небезпечно. Перевищення заліза, нітратів, бактерій – типова проблема колодязів і свердловин.
Тут громади обирають не дорогі станції, а прості локальні системи фільтрації. Наприклад, у Новоселицькій громаді встановили 15 пунктів із побутовими фільтрами, які очищують воду для шкіл і дитсадків.
Якщо приватні господарства хочуть якісну питну воду, вони звертаються до перевірених рішень – таких як фільтри для води Вінниця. Такі системи дозволяють видаляти механічні домішки, хлор, важкі метали, покращуючи смак і безпеку води.
За даними медиків Чернівецької області, після встановлення систем фільтрації рівень кишкових інфекцій у сільських школах зменшився на 17%.
4. Сучасні технології: контроль витоків і “розумні” лічильники
Втрати води – одна з найбільших проблем комунальних підприємств. У Чернівцях та Сторожинці вже впроваджують системи пошуку витоків: спеціальні сенсори відстежують перепади тиску та автоматично сигналізують про можливі аварії.
Також з’являються розумні лічильники води. Вони передають дані дистанційно, фіксують несанкціоноване втручання й дозволяють створювати прозорі графіки споживання.
У 2024 році кілька сільських рад області взяли участь у пілотному проєкті SmartWater. У результаті втрати у мережі зменшились на 22%, а мешканці почали споживати менше води завдяки розумінню власних витрат.
5. Енергоефективне водопостачання: сонячні насоси та графіки подачі
Через нестабільну електрику у гірських селах громади переходять на сонячні насоси. Це дозволяє забезпечити подачу води навіть у віддалених районах.
Такі рішення вже працюють у селах Путильського району. Система складається з трьох сонячних панелей по 450 Вт, насоса потужністю 1,5 кВт і контролера. За день вона піднімає до 15 кубометрів води у резервуар.
Ще одне рішення – графіки подачі води. Завдяки погодинному регулюванню можна уникнути пікових навантажень і зменшити витрати електроенергії на 20–25%.
6. Використання дощової та “сірої” води у господарствах
Господарські двори Буковини традиційно використовують багато води для поливу. Сьогодні громади впроваджують системи збору дощової води й крапельний полив для ОСГ (особистих селянських господарств).
На дахах встановлюють жолоби, які спрямовують дощову воду в ємності. Після грубої фільтрації її використовують для городів і тваринництва. Це дозволяє скоротити споживання питної води на 30%.
У селі Боянч на Новоселиччині фермерський кооператив створив систему повторного використання “сірої” води. Вона проходить біофільтр і застосовується для зрошення. Результат – економія близько 40 кубометрів води щомісяця.
7. Кооперативи водокористувачів: коли громада бере відповідальність
Все більше сіл переходять до моделі кооперативів водокористувачів. Люди об’єднуються, щоб спільно володіти свердловиною, насосом і мережею, контролювати облік і тарифи.
У селі Коровія такий кооператив працює з 2023 року. Кожен член сплачує невеликий внесок, а рішення ухвалюються колективно. Прозорий облік, онлайн-звіти, резерв на ремонт – система працює без сторонніх дотацій.
Завдяки цьому громада отримала стабільну воду, а витрати зменшились на 25%. До того ж люди відчувають власність і відповідальність за ресурс.
8. Збереження джерел і санітарні зони: профілактика замість реагування
Останні роки громади Буковини активно відновлюють природні джерела. У селі Топорівці спільно облаштували санітарну зону навколо джерела: встановили огорожу, зробили відведення для стоку дощів і очищення від мулу.
Такі прості дії допомагають зберегти воду чистою без складних технологій. Важливо, щоб громади контролювали використання хімії на полях поблизу джерел – пестициди потрапляють у водоносні шари.
Місцева влада також запроваджує перевірки якості води двічі на рік і веде водний баланс громади – скільки видобуто, скільки спожито, які втрати.
9. Чернівці як приклад балансу: співпраця міста і сіл
Обласний центр став прикладом партнерства. Чернівціводоканал допомагає навколишнім громадам обладнанням і експертизою. У межах регіональної програми “Буковина вода” з 2022 року відремонтовано понад 50 км труб і оновлено 7 насосних станцій.
Міські фахівці навчають сільські громади, як ефективно керувати системами, проводити герметизацію мереж, застосовувати УФ-дезінфекцію замість хлору. Це не лише покращує якість води, а й зменшує витрати.
Висновки: вода як тест на зрілість громади
Проблема дефіциту води на Буковині стала поштовхом до розвитку. Громади зрозуміли: чекати централізованих рішень – марно. Результат дає поєднання технологій і самоврядування.
Буріння свердловин, фільтрація, сонячні насоси, збір дощової води, контроль витоків і кооперація мешканців – це вже не експерименти, а реальні, працюючі рішення.
Досвід Буковини показує: навіть у найскладніших умовах можна створити ефективну систему водопостачання, якщо громада діє разом. І цей досвід вартий того, щоб його перейняли інші регіони України.
