Згідно з чинним законодавством України, звільнення працівника, якого було призвано на військову службу або мобілізовано, є забороненим. Це положення передбачає збереження робочого місця та посади за призваним працівником на весь період його служби. Відповідно, роботодавець повинен оформити наказ про увільнення працівника з роботи на час проходження військової служби.
Після пред’явлення працівником повістки роботодавець зобов’язаний видати відповідний наказ, в якому зазначаються такі ключові моменти:
- Підстава увільнення: підставою для увільнення від роботи є отримана працівником повістка на військову службу.
- Дата увільнення: вона має збігатися з датою, зазначеною у повістці.
- Особисті дані працівника: вказуються повне ім’я, посада працівника.
- Збереження робочого місця: необхідно чітко зазначити, що за працівником зберігається його посада та робоче місце, яке він займав на момент призову.
Важливо, що інформація про увільнення або призов працівника не відображається у його трудовій книжці. Натомість відсутність на робочому місці відображається у табелі обліку робочого часу, використовуючи буквенний код “ІН” або цифровий код “22”. Це позначає інший невідпрацьований час, передбачений нормами законодавства.
Підтвердження факту призову працівника
Для підтвердження факту призову за мобілізацією працівник повинен надати роботодавцю оригінал “бойової” повістки, яка є основним документом, що підтверджує його призов. Окрім цього, територіальні центри комплектування можуть направляти підприємству письмове повідомлення про призов військовозобов’язаних, що є додатковим підтвердженням.
У військовому квитку робляться відповідні позначки про проходження військової служби, що також є юридичною підставою для увільнення працівника з основного місця роботи.
Вихідна допомога при увільненні
Працівники, які звільняються з роботи у зв’язку з направленням на військову службу, мають право на отримання вихідної допомоги у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня поточного року. Ця компенсація виплачується роботодавцем перед увільненням працівника.
Зазначене регулювання є важливим для забезпечення соціальної захищеності працівників, які виконують свій громадянський обов’язок у часи мобілізації.